Заказник "Бабаковий простір"

25.11.2021 Статус: Діючий
В Ржищівській ОТГ пропонується створити заказник місцевого значення "Бабаковий простір"

 Ландшафтний заказник місцевого значення "Бабаковий простір" пропонується до створення у балках на захід та південь від с. Дударі Ржищівської міської об'єднаної територіальної громади Обухівського району Київської області. 

Територія віднесена до земель комунальної власності Ржищівської міської об'єднаної територіальної громади. 

Площа: близько 350 га

Більша частина території проєктованого заказника являє собою лучні степи різного рівня порушеності. Основу травостою складають північно-степові злакові та різнотравно-злакові угруповання. 

Значної цінності проєктованому заказнику надають рідкісні види рослин, що зростають у його межах. Серед них занесені до Червоної книги України: 

Stipa capillata (Ковила волосиста) 

Stipa pennata (Ковила периста) 

та регіонально-рідкісні види рослин, які потребують охорони у Київській області:

Anemone sylvestris (Анемона лісова) 

Gagea paczoskii (Зірочки Пачоського) 

Gagea pusilla (Зірочки низькі) 

Види роду Ковила в околицях с. Дударі перебувають на північній межі поширення, а їх угруповання, формації ковили волосистої (Stipeta capillatae) і формації ковили пірчастої (Stipeta pennatae), занесені до Зеленої книги України. В минулому столітті для цієї території вказувалися ще два рідкісні види рослин (Рогович, 1869): Astragalus galegiformis (Астрагал козлятникоподібний) і Gentiana pneumonanthe (Тирлич вузьколистий). Типові місцезростання цих видів потребують збереження. 

Рослинний покрив проєктованого заказника має степовий характер, у ньому представлені ряд цінних рідкісних видів, зокрема, ценозоутворюючі види роду Ковила, та багато лікарських рослин. 

На території проєктованого заказника трапляється багато видів птахів, які мають природоохоронні статуси. Так, у гніздовий період виявлено орлана-білохвоста (Haliaetus albicilla) (внесено до Червоної книги України); не менше 15 видів, включених до додатків Бернської та/або Боннської конвенцій: канюк звичайний (Buteo buteo), зозуля звичайна (Cuculus canorus), одуд (Upupa epops), бджолоїдка звичайна (Merops apiaster), сорокопуд терновий (Lanius collurio), кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla), кропив’янка сіра  (Sylvia communis), вівчарик-ковалик (Phylloscopus collybita), трав’янка лучна (Saxicola rubetra), соловейко східний (Luscinia luscinia), дрізд чорний (Turdus merula), синиця блакитна  (Parus caeruleus), синиця велика (Parus major), зяблик (Fringilla coelebs), вівсянка звичайна (Emberiza citrinella).

Територія проектованого заказника має велике значення для збереження поселень бабак степового (Marmota bobak) — виду, занесеного до Червоної книги України у 2021 році. В межах даної ділянки мешкає 5 родин цих тварин. Збереження бабака степового повністю залежить від підтримки його місць існування у стані, який відповідає природним степовим екосистемам. Окрім виділення достатньої площі самих степових ділянок необхідним є проведення регулярного випасу або сінокосіння балок. 

До підготовки наукових обґрунтувань створення зазначених заказників були долучені науковці з різних установ:

1.Брусенцова Наталія Олександрівна — кандидат біологічних наук, провідний науковий співробітник, Національний природний парк «Тузловські лимани», науковий співробітник, Національний природний парк «Слобожанський»

2.Василюк Олексій Володимирович — молодший науковий співробітник, Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України

3.Вітер Станіслав Геннадійович — кандидат біологічних наук, начальник відділу науки та моніторингу, Національний природний парк «Гомільшанські ліси»

4.Воробей Павло Миколайович — аспірант, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України

5.Гаврилюк Максим Никандрович — кандидат біологічних наук, доцент, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

6.Кавурка Віталій Володимирович — кандидат біологічних наук, науковий співробітник, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України

7.Куземко Анна Аркадіївна — доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник, Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

8.Куцоконь Юлія Костянтинівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України

9. Некрасова Оксана Дмитрівна — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України

10. Шевчик Василь Леонович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Канівський природний заповідник ННЦ «Інституту біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

11. Шиндер Олександр Іванович — кандидат біологічних наук, науковий співробітник, Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України

 

В пропонованому ландшафтному заказнику місцевого значення “Бабаковий простір”  потрібно дотримуватись наступного охоронного режиму:

 

а) заборонити будь-які види капітального будівництва, за винятком приватних територій;

б) визначити можливим прогінний випас худоби із забороною надмірного випасання;

в) у межах мисливських угідь визначити за цією територією роль відтворювальної дільниці;

г) за можливості, відновити сінокісний режим на деяких ділянках, особливо на перелогових із розростанням ваточника сирійського;

д) заборонити розорювання території;

ж) для запобігання масовому відпаду деревного ярусу в штучних одновікових

насадженнях сосни звичайної на схилах необхідно здійснити підсадку дуба звичайного та інших широколистяних порід;

з) заборонити осушення заболочених ділянок та штучне спрямлення водотоків.

 

Хід проекту

- подання клопотання до обласного департаменту екології

- отримано підтвердження від департаменту про взяття в роботу клопотання

Допомогти




» Інші проєкти

Найнижчий
Низький
Середній
Високий
Найвищий
Інтенсивність викидів CO2
Найнижчий — Наш сайт не працює
Низький — Доступні лише ілюстрації та без анімації
Середній — Доступні фотографії низької якості
Високий — Доступні фотографії повної роздільної здатності
Найвищий — Доступне відео
Інтернет брудний для довкілля. Передача даних вимагає електроенергії, яка створює викиди вуглецю –
і це призводить до зміни клімату. #lowimpact вплив веб-сайту зменшує передачу даних на збільшення
до 70% порівняно з нашим звичайним веб-сайтом.
Використання даних цієї веб-сторінки
Ця сторінка використовує ≈72 КБ даних
6.95 раз обсяг менший ніж на звичайних сайтах)
Економія енергії під час перегляду веб-сайту
Ви зберегли ≈14.8 г викидів CO2 під час цієї сесії
(порівняно з переглядом інших звичайних веб-сайтів)